🌍 Бережімо світ, де б ми не були 💙
Є місця, які назавжди залишаються в серці 
Там шумить море 
, знайоме до болю, там пахне степом і свободою 
, там — рідна оселя недалеко від Азовського узбережжя 
. І навіть якщо зараз ми далеко, чуємо страшні вибухи, переживаємо за рідних і близьких, пам’ять про рідний край живе у кожному подиху, у кожній думці, у кожній мрії про повернення 
.
Саме для наших учнів КЗ "Зеленівський ліцей" Софіївської СР Бердянського району, які були змушені залишити свої домівки, ми провели особливий захід до Дня Землі та Дня довкілля 
— теплий, щирий, сповнений надії 
.
22 квітня щорічно у світі відзначають Міжнародний день Матері-Землі 
— день нашого спільного дому. Його головна мета — нагадати кожному: Земля потребує турботи, уваги й любові 
.
А вже традиційно в Україні у третю суботу квітня відзначають День довкілля 
— день практичних добрих справ для природи: прибирання територій 
, висаджування дерев 
, озеленення 
та турботи про чистоту довкілля. Це нагадування про те, що кожен із нас може зробити свій внесок у збереження природи .
Вона, як великий живий організм, відчуває все, що з нею відбувається: «хворіє», коли вирубують ліси 
, коли забруднюють ріки й моря , коли повітря стає важким від диму заводів 
. Зникають ліси, старіють ґрунти, а чиста вода стає все більшою цінністю 
.
Окремо говорили і про проблему сміття 
— куди його подіти, як не нашкодити природі. Адже і спалювання 
, і захоронення мають свої небезпечні наслідки 
. Та водночас є й надія: частину відходів уже навчилися переробляти 
. І це лише початок .
Щоб краще зрозуміти, як почувається наша планета 
, учні долучилися до гри «Планета радіє — планета сумує» 
, де кожен мав змогу відчути, які дії людей допомагають Землі, а які — завдають їй болю. В екологічній вікторині 
найкмітливіші показали свої знання й довели: майбутнє планети — у руках свідомих і небайдужих 
.
А на завершення прозвучали прості, але дуже важливі слова — як обіцянка, як заклик, як мрія 
:
Посадить кожен деревце —
І буде ліс шуміти .
Давайте зробимо ми це,
Чудово ж буде, діти! 
І зацвіте Земля в вінку 
,
Як будуть всюди квіти .
І кожну стежечку в’юнку
Ми зможем обсадити .
Джерельця всі розчистим ми
Від краю і до краю.
Давайте будемо людьми ,
Нас так Земля благає .
Можливо, зараз ви теж далеко від рідного дому 
. Але Земля у нас одна — і вона пам’ятає кожного з нас 
. І колись, обов’язково, ми повернемося до свого моря , до своїх вулиць, до свого неба 
.
А поки — бережімо світ навколо, де б ми не були 
. Бо любов до рідної землі починається з маленьких добрих справ .
