ДОРОГА СОФІЇВСЬКА ГРОМАДО!
Сьогодні я хочу звернутися до кожного з вас — незалежно від того, де ви зараз.
До тих, хто залишається на тимчасово окупованій території — ми з вами серцем щодня. Ми пам’ятаємо про кожного, тримаємо зв’язок, віримо і чекаємо. Ви — наша сила і наша біль одночасно.
До тих, хто був змушений виїхати — ви не втратили дім. Бо громада — це не місце, це люди. І де б ви не були — ви частина Софіївської громади.
До наших військовослужбовців — тих, хто зараз на передовій, хто пройшов службу, хто у полоні чи зник безвісти… Ми знаємо, якою ціною ви тримаєте Україну. Ми молимося за вас, чекаємо і робимо все можливе тут, щоб підтримати.
До родин наших Захисників і Захисниць — ви тримаєте тил. Ваша витримка і любов — це те, що дає сили боротися.
До дітей і молоді громади — ви наше майбутнє. Попри все, ви навчаєтесь, творите, мрієте — і це надихає.
До наших працівників, освітян, культури, соціальної сфери, волонтерів — дякую за вашу щоденну роботу. Навіть у таких складних умовах ви залишаєтесь поруч із людьми.
До партнерів і всіх, хто допомагає нашій громаді — ваша підтримка неоціненна.
Разом ми можемо більше.
Ми розкидані по різних містах і країнах, але ми — єдині.
І саме ця єдність тримає нас, дає сили працювати, допомагати і вірити.
Софіївська громада — це люди. І поки ми разом — ми незламні.
З повагою
Начальник Софіївської сільської військової адміністрації
Тетяна Дукова
