Манаков Григорій Валерійович
Манаков Григорій Валерійович народився 27 лютого 1986 року в селі Софіївка. Після закінчення школи у 2008 році вступив до Приморського професійного аграрного ліцею, де здобув фах зварювальника. У 2010 році завершив навчання та працював за спеціальністю, проживаючи у місті Приморськ. З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Григорій активно допомагав захисникам — власноруч зварював протитанкові їжаки, підтримував військових і цивільних, які потребували допомоги. Після окупації рідного міста він переїхав до Житомира, де продовжив працювати зварювальником і допомагати українській армії. Григорій був доброю, щирою, життєрадісною та порядною людиною, завжди готовою простягнути руку допомоги. Він мав велике серце, умів підбадьорити, любив жартувати та ніколи не залишав ближніх у біді. У такому ж дусі виховував свого сина — у любові, чесності та повазі до людей і Батьківщини. У червні 2024 року Григорій став до лав Збройних Сил України. З 7 червня 2024 року служив у 4 протитанковому відділенні протитанкового взводу 3 єгерського батальйону військової частини А4948 у званні солдата. 4 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області, солдат Манаков Григорій Валерійович героїчно загинув, віддавши життя за свободу та незалежність України. 16 жовтня 2025 року Героя з почестями поховали на Кушугумському кладовищі у Запорізькому районі. Його подвиг, доброта і світла пам’ять назавжди залишаться в серцях рідних, побратимів і всієї Софіївської громади.
Світла пам’ять і вічна шана Герою України — Манакову Григорію Валерійовичу!
