Онищенко Віталій Григорович
Онищенко Віталій Григорович народився 26.01.1985 року . Віталій виріс в селі Нельгівка Бердянського району Запорізької області, в порядній працьовитій сім’ї. В Нельгівці закінчив місцеву школу, де проявив себе відповідальним активним учнем. Віталій дуже любив уроки праці та біології. Вдома допомагав батькам по господарству . Після закінчення школи хлопець вступив в Бердянський виноградарний технікум і успішно закінчив його. Віталій був дуже енергійний, працьовитий, чуйний, людиною із непростою долею. Свою трудову діяльність розпочав в Бердянську: на ст. Бердянськ Придніпровської залізниці. У Бердянську і зустрів початок повномасштабного вторгнення РФ. Провівши деякий час в окупації, Віталій виїхав в м. Запоріжжя, де в офісі Софіївської громади неодноразово допомагав розвантажувати гуманітарну допомогу для видачі жителям Софіївської громади, які виїхали з окупації. У Віталія залишилась, родина: мати - Марія Михайлівна, менший брат Іван, та 14-ти річна донька Маргарита, яку батько дуже любив. У жовтні 2022 року виїхав з окупованої території до міста Запоріжжя. 11 листопада 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України, був стрільцем, захищаючи рідну державу та український народ. Загинув Віталій 9 липня 2023 року біля села Степове, Ізюмського району, Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Нагороджений орденом «ЗА МУЖНІСТЬ»3 ступеня посмертно. Похований Онищенко Віталій Григорович на кладовищі «Святого Матфея». Дуже палко любив доньку і УКРАЇНУ. На превеликий жаль , громада втрачає своїх мужніх, найкращих та відважних жителів.
