Історія села Софіївка

ІСТОРІЯ СЕЛА СОФІЇВКА

Колишні назви:

• Болгарка (2016-2021);
• Коларівка (1933-1916);
• Романівка (до 1933);
• Тогали.

Софіївка– село в Україні у Бердянському районі Запорізької області, яке розташоване на лівому березі річки Лозуватка, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Юр’ївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село В’ячеславка. Поруч знаходиться автошлях національного значення Н30.

Село Софіївка є центром Софіївської територіальної громади Бердянського району Запорізької області.

Село засноване 1962 року болгарами – переселенцями з села Єнікей Бессарабії на місці колишнього ногайського селища Тогали.

Станом на 1886 рік у колонії Романівка (Тогали), центрі Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії, мешкало 813 осіб, налічувалось 119 дворових господарств, існували молитовний будинок та два цельних заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1469 осіб (767 чоловічої статі та 702 — жіночої), з яких 1432 — православної віри.

З 1925 по 1939 роки село було центром окремого національного Романівського району у складі спочатку Мелітопольської округи, потім — Дніпропетровської області.

1926 року район, а 1933 року село перейменовано в Коларівку на честь діяча болгарського і міжнародного робітничого руху Василя Коларова.

Україна за етнічним складом населення належить до числа багатонаціональних поліетнічних країн. На території села проживає велика кількість етнічних болгар, завдяки цьому, населений пункт є болгарськомовним.

Висвітлення життя болгарської громади Запорізького краю того часу було б не повним без згадки про визначного діяча Степана Васильовича Цвяткова, життя та діяльність якого стало яскравим прикладом того, як постраждало болгарське населення від сталінських репресій та інших проявів тоталітарного режиму того часу.

У 1999 році в с. Софіївка за участю Надзвичайного та Поважного Посла Болгарія в Україні О. Димитрова було відкрито пам’ятник репресованим болгарам, в центрі експозиції якого знаходиться бюст С. В. Цвяткова.

За роки Великої Вітчизняної Війни 146 жителів с. Софіївка захищали свою Батьківщину. Із них 64 воїни нагороджені бойовими медалями та орденами. На вшанування пам’яті 27 загиблих на фронтах односельців – споруджено пам’ятник загиблим воїнам.

У 2016 році село перейменоване в Болгарку.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приморського району, село увійшло до складу Бердянського району.

7 жовтня 2021 року перейменовано на Софіївку.

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Об'єкти соціальної сфери

• Адмінбудівля Софіївської територіальної громади.
• КЗ «НВК «Софіївська ЗОШ І – ІІІ ст. – ДНЗ» Софіївської сільської ради Бердянського району.
• КЗ «Софіївський центр дозвілля та культури» Софіївської сільської ради Бердянського району.
• Амбулаторія сімейної медицини.
• КУ «Територіальний центр (надання соціальних послуг)» Софіївської сільської ради Бердянського району.
• Амбулаторія ветеринарної медицини.
• Автозаправна станція.
• Відділення укрпошти.
• Болгарська недільна школа імені Джона Атанасова.

Пам'ятки

Заказник «Коларівський», 215 га, штучний змішаний ліс біля водосховища.

Пам’ятник «Невідомого солдата».

Пам’ятник «Скорботна мати».

Пам’ятник репресованим болгарам.

Пам’яткою села є Софіївський кар’єр, який став окрасою населеного пункту.

З 26 лютого 2022 року територія села Софіївка тимчасово окупована російськими військами.