Історія села Гюнівка

Село Гюнівка було засноване у 1862 році переселенцями-болгарами і вихідцями з Харківської та Київської губерній на місці ногайського поселення Кахнас. Розташоване на річці Чокрак. До міста Приморськ — 52 км і 5 км до залізничної станції Нельгівка на лінії Пологи-Бердянськ.

Назва села має тюркське походження, що не є дивним для південної України, де в минулому проживало багато народів, включаючи татар, ногайців та інші тюркські народи.

У XIX столітті село розвивалося переважно як аграрне поселення. Жителі займалися землеробством та скотарством. В цей період село отримало початкову інфраструктуру.

Після жовтневого перевороту 1917 року та утворення радянського союзу село Гюнівка, як і багато інших, пережило колективізацію. Усі приватні господарства були об’єднані в колгоспи або радгоспи. Це змінило соціально-економічний устрій села і вплинуло на життя місцевих жителів.

Під час Другої світової війни село також було окуповане німецькими військами. Багато жителів могли бути мобілізовані до лав червоної армії.

Після війни почалася відбудова. Колгоспи продовжували бути основними виробничими одиницями в сільському господарстві. Село розвивалося за радянськими планами, що включали електрифікацію, будівництво доріг та інші інфраструктурні проекти.

Після розпаду радянського союзу в 1991 році село Гюнівка стало частиною незалежної України. Як і в інших сільських районах, тут пройшли процеси приватизації та економічних реформ. Жителі стикнулися з новими викликами, але також отримали можливості для розвитку приватного підприємництва.

До 2020 року було центром Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області. У 2020 році село увійшло до складу Коларівської (Софіївської) сільської територіальної громади Бердянського району Запорізької області.

З 26 лютого 2022 року село Гюнівка тимчасово окуповане російськими військами.